25.06.1911 р. До М. Грушевського
Краків | Краків, 12/25.VI.[1]911 ul.Kołłątaja 6.II. |
Варіанти тексту
|
||
Вельмишановний Пане Професоре!
Картку Вашу дістав. Почуваю себе дуже винним супроти Вас, що досі не написав ще обіцяної статі статті про Яблоновського. На своє оправдання можу лише сказати, що сталося воно не через гаяння часу, а виключно через те, що увесь час поглинула мені робота над альманахом, власне кажучи над розвідкою про Кричевського, через котру й запізнився так альманах.
Річ у тім що мені пощастило дістати вступ до дуже цікавої архівальної колекції п.Русєцьких Русецьких з Троянки на Україні. Ця колекція переховуєтся тут часово в городському Краківському архіві.
Для історії Хмельниччини є в ній дві дуже цікаві збірки рукописів XVII століття, що складаються з копій всяких листів, «Nowin» etc., а нагадують собою звістні звісні «Ks. Pamiętnicze» Міхаловського. Походять вони видно десь з Поділля і подають деякі цікаві подробиці про початки повстання Хмельницького. Знайшов я в них трохи нових матеріалів до Кричевського, а позаяк ці рукописи писані страшенно нашвидко і страшенно нечитко; отже робота ця зайняла мені майже півтора місяця. Кидати-ж мені їх не хотілося, бо не знаю чи знов матиму колинебудь коли-небудь нагоду до цій колєкції колекції дістатися.
Кінець кінців моя розвідка про Кричевського, котру я заміряв на 3-4 аркуші, розрослася до 11 з лишком аркушів. Праця над альманахом займе мені ще 1 ½-2 місяці найбільше, в протязі котрих до жадної жодної иншої іншої праці братися не можу, бо мушу вже неодмінно альманах викінчити. Після цього в першу чергу йде стат’я стаття про Яблоновського для Вас, отже, як це можливо, то дуже Вас, Пане Професоре, прошу дати мені ще цю «одсрочку», бо мені дуже хотілося-б цю стат’ю статтю написати.
Що-ж до рецензій, то, як вони Вам потрібні, міг-би я написати після стат’ї статті про Яблоновського, рецензії на
1) Пулаского Пуласького «Kronika rodów szlacheckich Wołynia, Podola і Ukrainy»,
2) «Spis ważniejszych miejscowości w powiecie Starokonstantynowskim na Wołyniu» (ця остання – зреферованя зреферування змісту),
і 3) (як ніхто з працюючих над цим періодом не взявся писати) Kubala: Wojna Moskiewska 1654-1655.
В справі стат’ї статті про Яблон[овського] і цих рецензій ждатиму від Вас відповіді. При цій нагоді може будете ласкаві [Після ласкаві слово закреслене], Пане Професоре, написати, як думаєте – чи додати до нашого альманаху показчик осіб, чи ні. Він, як Вам відомо, складатиметься з поодиноких статей на ріжні різні теми (XVI-XVII в.) – отже, чи варто зробити до них всіх спільний показчик осіб? За відповідь в цій справі буду Вам невимовне вдячний. Незабаром вишлю Вам коректу «Шведсько-Українського союзу» для перегляду. Кліши вже теж в короткім часі будуть вільні; куди їх скажете відослати відіслати?
Кланяюсь низенько Вам і вашій дружині, з правдивою і глибокою пошаною
Вячеслав Липинський
Примітки
Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, спр. 604, стор.63-66.
…над розвідкою про Кричевського… – Мається на увазі монографія «Stanisław Michał Krzyczewski. Z dziejów walki szlachty ukraińskiej w szeregach powstańczych pod wodzą Bohdana Chmielnickiego», котра була вміщена у книзі «Z dziejów Ukrainy» (стор. 145-513).
…колекції п.Русєцьких Русецьких з Троянки на Україні. – Збірка Русецьких – одна з найбільших у Польщі зібрань рукописних документів з історії України XVI-XVIII століть. Зберігається у AGAD.
…Kubala… – Кубаля Людвік (Kubala Ludwik, 1838-1918) – польський історик, дослідник доби Хмельницького, об’єктивно висвітлював польсько-українські стосунки XVII століття. Його погляди мали певний вплив на формування історіографічних поглядів В.Липинського. Автор серії розвідок, об’єднаних у три томи під назвою «Szkice Historyczne».
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 296.