Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

14.04.1911 р. До М. Грушевського

Краків Краків, 1/14.IV.1911 ul.Kołłątaja 6.II.

Варіанти тексту

Вельмишановний Пане Професоре!

Перед кільканайцятью кільканадцятью днями вислав я до Вас листа, а вчора кліше Мазепи. Чи одержали?

Останніми днями добув я знімок могили Перепятиха Переп’ятихаАльбуму Альбому Орди) і сказав зробити собі кліше до альманаху. Може воно Вам часом здасться? міг-би його Вам зараз по тутешніх святах вислати.

О скільки Ви, Пане Професоре, пригадуєте собі. Ви мене у Львові питали про день смерти смерті Кисіля. Приїхавши до Кракова, я подивився в свої записки і побачив, що у мене занотовано 3 мая 1653 року (в Бересті Литовському), тоб-то дата, яка поміщена на памятнику Кисіля в Низкиничах. Але позаяк Ви звернули [Після звернули слово закреслене] мою увагу на цей факт, я почав його провіряти і показалось, що дата ця не цілком певна.

Приміром Єрліч Єрлич про смерть Кисіля згадує під днем 12 квітня 1653 p., а, що важніше, Станіслав Потоцький титулується київським воєводою вже в лютім 1653 р. Отже виходить, що покищо ми ані дня, ані місяця смерти смерті Кисіля не знаємо.

Ділячись з Вами оцими замітками дуже Вас, Пане Професоре, прошу, як що у Вас будуть часом якісь инші інші дані в цій справі, мені про них при нагоді, як що ласка Ваша, написати. Крім того маю до Вас дуже велике прохання.

Як зачуваю, проф. Каманін має намір незабаром випустити свою працю про участь шляхти і селянства в Хмельниччині (писав мені про це Станевич, котрий в Архіві з проф. Каманіним бачився тоді, як Ви саме були у Львові). Позаяк ця праця одною половиною підходить під мою тему, отже може будете ласкаві, Пане Професоре, дати мені її для ширшої рецензії до Записок. Дуже Вам за це дякуватиму.

Пересилаючи Вам, при наближаючихся Великодних Святах, щирі бажання всього найкращого, остаю з глибокою і правдивою до Вас пошаною

Вяч. Липинський


Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, спр. 604, стор.51-53.

Приміром Єрліч Єрлич – Єрлич Йоахим (1598 – після 1674) – військовий діяч, автор відомого літопису «Latopisiec albo Kroniczka…».

…Як зачуваю, проф.Каманін… – Каманін Іван Михайлович (1850-1920) – відомий український історик і архівіст, проте не був професором Київського університету. Очевидно, мова йшла про роботу І.Каманіна, котра з’явилася в друці лише в 1914 році «Положение и взаимные отношения сословий в Южной Руси накануне войн Богдана Хмельницкого, как причина тех войн» («Военно-исторический вестник», 1914, ч. 2-3).

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 293.