7.12.1909 р. До М. Грушевського

Високоповажаний Пане Професор!

З цілого серця дякую за ласкавий лист, котрого я не сподівався, чуючи себе кругом винним перед П. Професором. Через що я так зробив – про се богато багато б говорити, одначе я думав і досі думаю, що, невважаючи на те все, я буду міг і надалі бути expeditus до всего, чого буде потрібно.

Наразі найгірше в сій справі те, що страчено дуже богато багато часу. В сих днях я приїзджаю приїжджаю до Львова. Як П. Професор позволять, то зголошуся до П. Професора. Так маю заклопотану голову, що наразі на більше не можу здобутися, як лишень ще раз висказати мою вдячність за лист і бажання П. Професора і моє щире відданнє віддання, в якій би то справі не було.

Паням передаю мій поклін і поздоровленнє поздоровлення.

З глибоким поважаннєм поважанням

І.Джиджора

Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 234 – 234 зв.). Отримавши цього листа, 25 листопада (ст. ст.) 1909 р. М.Грушевський занотував у щоденнику: «Обізвався Джиджора і запевняє, що ні в чім не зміняються його пляни плани» (Там само, спр. 25, арк. 312 зв.).

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 201.