1.07.1907 р. До М. Грушевського
Київ | Київ, 18/VI.907 |
Варіанти тексту
|
||
Високоповажаний Пане Професор!
Посилаю дальший (6[-й]) аркуш ЛНВ разом з недільним № «Киевлянина», де знова знову є статя стаття про українські катедри кафедри.
Оповідання Іванчука я дати не міг, бо раз, не було коли вже, а друге, великий клопіт з браком письма. Поки що друкарня, замість побільшити скількість кількість письма, домагається на гвалт грошей і за «Вістник» «Вісник», і «Історію», грозячи, що коли до вторка вівторка не буде заплачено, то застановиться дальший друк ЛНВістника ЛНВісника. З тих причин я боявсь гатити книжки складаннєм складанням нового оповідання, тим більше, що не хочу, аби «Україна» нас випередила.
Леонтович ще й досі не дав ніякої відповіди відповіді, через те я ще нині зайду до нього, щоб перед виїздом з Київа Києва Чи[кален]ка (післязавтра виїздить) знати напевне, як справа стоїть. В редакцію «Ради» зголошується б[ув]ший ветеринар Корольов, не знаю чи П. П[ро]фесор його знають. Чи[кален]ко каже, що се нічого собі чоловік. Дальше радить Чи[кален]ко прийняти в контору Тарасенка, бо він тепер шукає роботи, а має бути добрим робітником – бувший посол і сільський писар. Тепер поки що є Котик і Скрипчук – як же бути з Тарасенком?
Нині пішов на машину дальший аркуш «Історії», і я буду старався «Історію» якмога найбільш посувати наперед, хоч се тяжко йде. Ось я ще добре вирозумію, в чім тут вина: чи на Сидоряку, чи на друкарні. Сид[оря]к все складає на друкарню, але своєю дорогою він робить вражіннє враження з тим цілим наріканнєм наріканням та підношеннєм підношенням своїх заслуг – як би се було з його сторони щось в роді «пасивного опору». Як тільки добре освідомлюсь, то напишу про се, аби вже раз рішити дефінітивно, як бути, бо так, як тепер – то потягнуло б друк «Історії» до 1908 року, а до сього допустити не можна.
Я в «Раді» пишу, та се користне корисне тільки, так сказати, з «морального боку», а заробити нічого не мож, бо платить тільки по копійці. Прошу написати, що робити з друкарнею.
Остаю з глуб[оким] глиб[оким] поважаннєм поважанням
Ів.Джиджора
Примітки
Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 447, арк. 46 – 46 зв.). Перша сторінка листа написана на бланку «Літературно-наукового вістника вісника». Лист частково пошкоджений (втрачено верхній правий кут, окремі літери за змістом відтворено у квадратних дужках).
…разом з недільним № «Киевлянина», де знова знову є статя стаття про українські катедри кафедри. – Йдеться про статтю: Т.Ф. [Флоринський Т.] Нужны ли «украинские кафедры» // Киевлянин. – 1907. – 17 июня. – № 165. – С. 2. Продовження цієї статті опубліковано через 5 днів (22 июня. – № 170. – С. 1 – 2).
Світлана Панькова, Володимир Пришляк
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 80 – 81.