1 пол. 12.1894 р. До М. Біляшівського

Дорогий земляче!

Дякую, що ласкаві були мені так докладно на все відписати. Тільки що лист Ваш одержав.

Ваш замір видавати люстрації дуже добрий, можу тільки його приплеснути, і як можу чим бути Вам корисним – якою порадою чи відомістю – завше прошу до мене звертатись.

Скарби Вашого Архіва (з якого дещо я мав через посередництво В.Б.Антоновича від Рудченка) невідомі, оскільки я знаю, цілком, тому огляд Архіву Вашого був би річчю дуже цікавою. А ще краще якби Ви спромоглись на писаря і за його поміччю уложили каталог архіва, подібний до «Описания Метрики» Пташицького, наприклад. Але й більш загальний огляд є дуже корисний і він міг би бути навіть передмовою до люстрацій.

Люстрації Поділля 1665 р. я знаю трохи – я мав її в Гловнім Архіві (Lustrationes № 74). Вона трохи многословна, але цікава, бо малює спустошення Поділля дуже виразно. Доповненнями до неї можуть бути тарифи, видані в ч. VII т.II «Архива…». Для Барщини я використав їх (в гл.IV, гл.VII своєї розправи, в передмові до ч.VIII т.II «Архива») [Частина речення подана над рядком.].

З люстр[ації] 1665 р. я маю частину в копії. Чи не пригодилась би вона Вам? Я з великою охотою б її Вам послав. Волинська люстрація 1663 р. мені не відома. В згаданім томі (VII, II) видрукована тарифа Брацлавщини 1664 р. Отже Ваші матеріали були би доповненням того, і передмова могла би загально оглянути цілу Руїну.

Окрім Павинського і Яблоновського в архіві Вашім робив др.Александр Чоловський, начальник Архіва Львівського магістрата. Має і деякі копії (я бачив в його люстр[ації] Галицького] стар[оства] 1580-х p.). Більш не знаю.

Завести свого писаря Вам би конечне потрібно, раніш хтось видно, споряжав споряджав копії в Вашім архіві.

Я зберався поїхати до Москви й Варшави на Різдво, та не прийшлось. Думаю взяти собі місячний отпуск коло Паски десь. До всяких міністрів сими днями посилаю цілу партію прошеній про дозвіл користати з архівів.

В першім томі нашого видавництва я, власне, хочу видруковати видрукувати люстрації з 1564 р. (скільки влізе) воєв[одства] Руського в Москві. Так з них староства: Красностав, Хелм, Городло, Грубешов, Тишовець, Грабовець, Белз, Сокаль, Кам’янка, Снятин, Коломия, Галич, Теребовль, Рогатин, Жидачів, Стрий, Дрогобич, Санок, Перемишль, Львів, Любачов, Замех, Лежайськ, (се воєв[одства] Руське і Белзьке). [1] Будьте ласкаві, погляньте в свому своєму Сумаріушу 1564 [p.] чи нема окрім сих староств іще яких-небудь там. Чи Сумаріуш містить широкі люстрації (не реєстри)? В московськім екземплярі має[ться] 54 листа [Частина речення написана на полі.].

2) Порівняйте початок Галицького староства, що Вам посилаю, з люстрацією в тім Сумаріуші. І верніть мені. Чи вони ідентичні? Якби знайшлися які нові староства того року, то я в такім разі буду просити чи не можна справді зтягнути стягнути копіїста хоч з Главного Архіву, але прошу попереду написати.

Бувайте здорові. Жичу Зичу Вам веселих свят.

З щирою повагою

Михайло Грушевський

Примітки

Національна бібліотека України, Інститут рукопису, ф. 31, спр. 861. Лист не датований. На арк. 1 примітка: Пол[учил] 15 дек. 94 г. Лист є відповіддю на лист М. Біляшівського від 10.12.1894 р. М. Біляшівський відповів на цей лист 17.12.1894 р.

…через посередництво В.Б.Антоновича… – Антонович Володимир Боніфатійович (1834-1908) – видатний український історик, археолог та етнограф, професор Київського університету. М.Біляшівський, хоча і не закінчував історико-філологічний факультет, але відвідував лекції В.Антоновича і так, як і М.Грушевський, вважав його своїм учителем у царині науки. Він писав зокрема:

«…Ця перша лекція В[олодимира] Б[оніфатійовича] відкрила для мене шлях, з якого я вже ніколи не звертав» (цит. за: Курінний П. Академік М.Т.Біляшівський як археолог // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. – 1926. – Кн.9. – С.28).

…від Рудченка… – Рудченко Іван Якович (1845-1905) – український письменник, літературний критик і перекладач, етнограф. Зібрав і опублікував «Народні південно-російські казки» (1868, 1870), «Чумацькі народні пісні» (1874). У 70-х роках XIX століття І.Рудченко співробітничав у відомому «Юго-Западном отделе Императорского русского Географического общества», серед діячів якого були В.Антонович, М.Драгоманов, Ф.Вовк. У розглядуваний період I.Рудченко обіймав посаду управляючого Варшавської казенної палати. Некролог М.Грушевського на смерть І.Рудченка див.: ЗНТШ. – 1905. – T.LXVIII. – Кн.6. – С.6-8.

…подібний до «Описания Метрики» Пташицького… – Йдеться про фундаментальну працю польського архівіста та історика, знавця з допоміжних історичних дисциплін Станіслава Пташицького (1853-1933) «Описание книг и актов Литовской Метрики». – СПб., 1887. Обіймаючи з 1884 по 1887 рік посаду начальника архіва Литовської Метрики при Сенаті, С.Пташицький підготував докладний опис цього унікального зібрання, який не втратив свого значення до сьогодні.

Див. рецензію на працю С.Пташицького: Prochaska F. / Kwartalnik Historyczny. – 1888. – R.2. – S.127-131; а також Jakubowski J. Stanisław Ptaszycki jako badacz Metryki Litewskiej // Archeion. – 1934. – T.12. – S.53-57.

…тарифи, видані в ч.VII т. 2 «Архива…»… – У згаданому виданні вміщено тарифи подимного Брацлавського воєводства 1629 та 1664 років, Подільського воєводства 1661 року та Летичівського повіту цього ж воєводства 1668 року.

…в гл. IV, гл. VІІ своєї розправи… – Йде мова про роботу М.Грушевського «Барское староство. Исторические очерки (XV-XVIII вв.)». – К., 1894, що слугувала передмовою до двох томів актів Барського староства, виданих в «Архиве ЮЗР», і була захищена ним як магістерська дисертація.

…тарифа Брацлавщини 1664 р… – Йдеться про тариф подимного та млинового податку Брацлавського воєводства 1664 року, опублікований в «Архиве Юго-Западной России (Архив ЮЗР. – К., 1890. – ч.VII. – Т.2. – С.538-564. – Док.ХХІХ). Публікацію здійснено за вписом у вінницькі гродські акти (стара легенда: Книга Киев. центр. Архива № 4602). Ця книга на сьогодні не збереглася. Існує лише тематичний покажчик до неї (Центральний державний історичний архів України в м.Києві. – ф.44, оп.1, спр.19).

…робив др. Александр Чоловский… – Чоловський Александр (1865-1944) – історик, архівіст, директор Львівського міського архіву. Навчався на юридичному факультеті Львівського та філософському факультеті Віденського університету. Мав широкі наукові зацікавлення. З 1891 року працював в Архіві Львівського магістрату. Пройшов шлях від архіваріуса до директора, Був членом багатьох наукових товариств, у тому числі, дійсним членом Наукового товариства ім.Шевченка. Зібрав велику колекцію рукописних пам’яток, що нині зберігаються у Львові, Варшаві, Вроцлаві (див. докладніше: Українські архівісти:

Біобібліографічний довідник: Випуск І (XIX ст. – 1930-ті pp.). – К., 1999. – С.339-341; Słownik biograficzny archiwistów Polskich. – T.I. 1918-1984. – Warszawa – Lódź, 1988. – S.47; Zlelińska T. Zbior archiwalny Aleksandra Czołowskiego w zasobie Archiwum Głownego Akt Dawnych // Archeion. – 1991. – T.LXXXIX. – S.37-60.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 26 – 27.