1 пол. 12.1894 р. До М. Біляшівського
1 пол. грудня 1894 р. Львів |
Варіанти тексту
|
||
Дорогий земляче!
Дякую, що ласкаві були мені так докладно на все відписати. Тільки що лист Ваш одержав.
Ваш замір видавати люстрації дуже добрий, можу тільки його приплеснути, і як можу чим бути Вам корисним – якою порадою чи відомістю – завше прошу до мене звертатись.
Скарби Вашого Архіва (з якого дещо я мав через посередництво В.Б.Антоновича від Рудченка) невідомі, оскільки я знаю, цілком, тому огляд Архіву Вашого був би річчю дуже цікавою. А ще краще якби Ви спромоглись на писаря і за його поміччю уложили каталог архіва, подібний до «Описания Метрики» Пташицького, наприклад. Але й більш загальний огляд є дуже корисний і він міг би бути навіть передмовою до люстрацій.
Люстрації Поділля 1665 р. я знаю трохи – я мав її в Гловнім Архіві (Lustrationes № 74). Вона трохи многословна, але цікава, бо малює спустошення Поділля дуже виразно. Доповненнями до неї можуть бути тарифи, видані в ч. VII т.II «Архива…». Для Барщини я використав їх (в гл.IV, гл.VII своєї розправи, в передмові до ч.VIII т.II «Архива») [Частина речення подана над рядком.].
З люстр[ації] 1665 р. я маю частину в копії. Чи не пригодилась би вона Вам? Я з великою охотою б її Вам послав. Волинська люстрація 1663 р. мені не відома. В згаданім томі (VII, II) видрукована тарифа Брацлавщини 1664 р. Отже Ваші матеріали були би доповненням того, і передмова могла би загально оглянути цілу Руїну.
Окрім Павинського і Яблоновського в архіві Вашім робив др.Александр Чоловський, начальник Архіва Львівського магістрата. Має і деякі копії (я бачив в його люстр[ації] Галицького] стар[оства] 1580-х p.). Більш не знаю.
Завести свого писаря Вам би конечне потрібно, раніш хтось видно, споряжав споряджав копії в Вашім архіві.
Я зберався поїхати до Москви й Варшави на Різдво, та не прийшлось. Думаю взяти собі місячний отпуск коло Паски десь. До всяких міністрів сими днями посилаю цілу партію прошеній про дозвіл користати з архівів.
В першім томі нашого видавництва я, власне, хочу видруковати видрукувати люстрації з 1564 р. (скільки влізе) воєв[одства] Руського в Москві. Так з них староства: Красностав, Хелм, Городло, Грубешов, Тишовець, Грабовець, Белз, Сокаль, Кам’янка, Снятин, Коломия, Галич, Теребовль, Рогатин, Жидачів, Стрий, Дрогобич, Санок, Перемишль, Львів, Любачов, Замех, Лежайськ, (се воєв[одства] Руське і Белзьке). [1] Будьте ласкаві, погляньте в свому своєму Сумаріушу 1564 [p.] чи нема окрім сих староств іще яких-небудь там. Чи Сумаріуш містить широкі люстрації (не реєстри)? В московськім екземплярі має[ться] 54 листа [Частина речення написана на полі.].
2) Порівняйте початок Галицького староства, що Вам посилаю, з люстрацією в тім Сумаріуші. І верніть мені. Чи вони ідентичні? Якби знайшлися які нові староства того року, то я в такім разі буду просити чи не можна справді зтягнути стягнути копіїста хоч з Главного Архіву, але прошу попереду написати.
Бувайте здорові. Жичу Зичу Вам веселих свят.
З щирою повагою
Михайло Грушевський
Примітки
Національна бібліотека України, Інститут рукопису, ф. 31, спр. 861. Лист не датований. На арк. 1 примітка: Пол[учил] 15 дек. 94 г. Лист є відповіддю на лист М. Біляшівського від 10.12.1894 р. М. Біляшівський відповів на цей лист 17.12.1894 р.
…через посередництво В.Б.Антоновича… – Антонович Володимир Боніфатійович (1834-1908) – видатний український історик, археолог та етнограф, професор Київського університету. М.Біляшівський, хоча і не закінчував історико-філологічний факультет, але відвідував лекції В.Антоновича і так, як і М.Грушевський, вважав його своїм учителем у царині науки. Він писав зокрема:
«…Ця перша лекція В[олодимира] Б[оніфатійовича] відкрила для мене шлях, з якого я вже ніколи не звертав» (цит. за: Курінний П. Академік М.Т.Біляшівський як археолог // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. – 1926. – Кн.9. – С.28).
…від Рудченка… – Рудченко Іван Якович (1845-1905) – український письменник, літературний критик і перекладач, етнограф. Зібрав і опублікував «Народні південно-російські казки» (1868, 1870), «Чумацькі народні пісні» (1874). У 70-х роках XIX століття І.Рудченко співробітничав у відомому «Юго-Западном отделе Императорского русского Географического общества», серед діячів якого були В.Антонович, М.Драгоманов, Ф.Вовк. У розглядуваний період I.Рудченко обіймав посаду управляючого Варшавської казенної палати. Некролог М.Грушевського на смерть І.Рудченка див.: ЗНТШ. – 1905. – T.LXVIII. – Кн.6. – С.6-8.
…подібний до «Описания Метрики» Пташицького… – Йдеться про фундаментальну працю польського архівіста та історика, знавця з допоміжних історичних дисциплін Станіслава Пташицького (1853-1933) «Описание книг и актов Литовской Метрики». – СПб., 1887. Обіймаючи з 1884 по 1887 рік посаду начальника архіва Литовської Метрики при Сенаті, С.Пташицький підготував докладний опис цього унікального зібрання, який не втратив свого значення до сьогодні.
Див. рецензію на працю С.Пташицького: Prochaska F. / Kwartalnik Historyczny. – 1888. – R.2. – S.127-131; а також Jakubowski J. Stanisław Ptaszycki jako badacz Metryki Litewskiej // Archeion. – 1934. – T.12. – S.53-57.
…тарифи, видані в ч.VII т. 2 «Архива…»… – У згаданому виданні вміщено тарифи подимного Брацлавського воєводства 1629 та 1664 років, Подільського воєводства 1661 року та Летичівського повіту цього ж воєводства 1668 року.
…в гл. IV, гл. VІІ своєї розправи… – Йде мова про роботу М.Грушевського «Барское староство. Исторические очерки (XV-XVIII вв.)». – К., 1894, що слугувала передмовою до двох томів актів Барського староства, виданих в «Архиве ЮЗР», і була захищена ним як магістерська дисертація.
…тарифа Брацлавщини 1664 р… – Йдеться про тариф подимного та млинового податку Брацлавського воєводства 1664 року, опублікований в «Архиве Юго-Западной России (Архив ЮЗР. – К., 1890. – ч.VII. – Т.2. – С.538-564. – Док.ХХІХ). Публікацію здійснено за вписом у вінницькі гродські акти (стара легенда: Книга Киев. центр. Архива № 4602). Ця книга на сьогодні не збереглася. Існує лише тематичний покажчик до неї (Центральний державний історичний архів України в м.Києві. – ф.44, оп.1, спр.19).
…робив др. Александр Чоловский… – Чоловський Александр (1865-1944) – історик, архівіст, директор Львівського міського архіву. Навчався на юридичному факультеті Львівського та філософському факультеті Віденського університету. Мав широкі наукові зацікавлення. З 1891 року працював в Архіві Львівського магістрату. Пройшов шлях від архіваріуса до директора, Був членом багатьох наукових товариств, у тому числі, дійсним членом Наукового товариства ім.Шевченка. Зібрав велику колекцію рукописних пам’яток, що нині зберігаються у Львові, Варшаві, Вроцлаві (див. докладніше: Українські архівісти:
Біобібліографічний довідник: Випуск І (XIX ст. – 1930-ті pp.). – К., 1999. – С.339-341; Słownik biograficzny archiwistów Polskich. – T.I. 1918-1984. – Warszawa – Lódź, 1988. – S.47; Zlelińska T. Zbior archiwalny Aleksandra Czołowskiego w zasobie Archiwum Głownego Akt Dawnych // Archeion. – 1991. – T.LXXXIX. – S.37-60.
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 26 – 27.