Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

З новим роком!

Михайло Грушевський

Вступаючи в третій рік видання нашої селянської газети, вітаємо наших шановних земляків, передплатників і читачів, давніх і нових! Дай, Боже, щоб нинішній Новий рік був щасливіший для нашого життя від попереднього, так смутного і болющого! Нехай зростає в силі й достатках українська земля, нехай множиться і нароста число свідомих українців, щирих для своєї землі й народу, для свого народного життя, по всій Україні, а особливо серед українського селянства в Росії. За її границею, в Галичині селянство українське дуже поступило наперед, навчилося цінити своє, рідне, свою мову і своє життя народне, і в потребі вміє й постояти за нього. Нехай поступає його слідами й наше тутешнє селянство – аби вміло шанувати чуже і цінувати своє!..

Як і [в] попередніх роках, газета наша і в сім році буде дбати про те, щоб подавати своїм читачам докладні відомості про те, що діється в Росії і за границею: як по різних сторонах люди доходять кращої долі й ладу, а ще більше про те, що робиться на Україні, серед українських людей – що роблять вони для розвою народного життя. Просимо про се присилати нам дописи – про поширення українських книжок і газет, про читальні й бібліотеки, про виставлювання українських п’єс, і про все, що цікаве з становища українського життя, а ми дописи про се містимо радо.

За сі два роки часопись наша поширилася по різних сторонах України, але все-таки не розходилася так, як би годилося, рахуючи на простір української землі й на число свідоміших людей наших по городах і по селах України. Правда, і се нам відомо, що не всюди було без трудності – що по декотрих сторонах різне начальство відводило людей від нашої газети, або таки й зовсім її забороняло. Про се з різних місць і писали до нас люди, питаючися, чи справді є таке право, щоб забороняти людям виписувати нашу газету. І ми відписували, що нема на те права, бо газета наша видається законно.

Бачимо, що таки з різних місць селяни виписували її й одержували, значить, справді, хто таки направду щиро хотів мати свою газету, той її мав. Отже й просимо всіх наших прихильників, щоб вважали на се й поширювали нашу газету і в тім селі, де самі живуть, і в тих селах, де мають якихось знайомих. Номер на показ, щоб післати куди-небудь в друге село знайомим селянам абощо, контора наша завсіди вишле дурно.

В тім не тільки інтерес нашої газети – щоб кошти її покривалися, а й інтерес цілого нашого громадянства, і тих людей – таких самих же селян і робітників, що в нашій газеті пишуть, аби їх гадки ширилися якомога та будили наше селянство та робітництво до кращого життя, до світу, до волі. При добрій волі наших людей газета наша повинна розходитися [в] три-чотири рази більше, ніж розходиться тепер, і тоді від неї і користь була б більша людям, і стояла б вона на своїх ногах міцно.

На газету нашу не дасть грошей ні казна, ні земство. Доводиться тим же людям, що коло неї працюють, ще й грошей своїх докладати, і за сі два роки положено до неї тих грошенят чимало, а як сього року, 1911, громадянство наше, селяни та робітники своєї газети не підтримають краще, то знову прийдеться докладати. А так не повинно бути. Бо хвалити Бога, таки по нашій великій Україні є багато людей вірних і тямущих, які можуть свою газету підтримати і поширити наоколо себе. Про се й просимо їх подбати дуже, бо се діло спасенне для нашого народного життя, щоб наша газета і інші газети українські ширилися і ширили добру думку якомога більше.


Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1911. – 1 січня. – № 1. – С. 2. Підпис: М.Грушевський.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 278 – 279.