[Заключення]

Михайло Грушевський

На сім кінчу я свої фрагменти в надії, що, може, колись в кращих обставинах і з багатшим матеріалом я ще зможу пройти історію сеї пам’ятної в розвої нашого життя доби. А як епітафію над могилами сих наших соціалістів «першого призову» я позволю собі навести кілька слів з «Історії соціалізму» Бенуа Мальона, яка принесла соціалістичній публіці перші інформації про український соціалістичний рух [144]. Мушу нагадати, що ся, тепер мало кому звісна, книга в своїм часі мала чималий вплив на розвій соціалістичної гадки – не дурно пок[ійний] Жорес признавав немалий вплив і на своє навернення на соціалізм сьому нехитрому, але щирим соціалістичним ентузіазмом навіяному творові.

Оцінюючи взагалі незвичайно високо соціалістичну будучність слов’янської раси і спеціально народів Росії, – «котрим бракує тільки свободи», він особливо ставив високо з сього погляду «Малу Русь, батьківщину вільного козацтва». Комбінуючи точні відомості, отримані ним, очевидно, від Подолинського, з тим, що долітало до нього з інших джерел, він при сім, щоправда, попадає в різні, доволі курйозні, на наш погляд, помилки, мішав разом українських козаків з великоруськими, наші полудневі громади з північними, і через те зараховує в актив українського демократизму і колективізму разом з Січчю і Новгородську республіку, і Разіна з Пугачовим. Але в кождім разі характеристичні традиції українського життя були ним висунені доволі яскраво, і від козацьких змагань через кирило-мефодіївську програму доведені до участі українців в загальноросійськім революційнім русі та самостійних виступів в віденських і женевських виданнях.

Сі видання перечислені, з короткими поясненнями; подана в цілості програма «Громади» 1880 р. і такими словами охарактеризована притім діяльність її провідників: «Найбільш сміливі репрезентанти малоруської літератури і соціальних ідей були примушені емігрувати (від російських репресій) і соціалізм мав щастя дістати між своїх теоретиків таких, напр., визначних професорів, як Драгоманов і Подолинський, – сей останній умер в зовсім молодих роках, саме тоді, як своїми знаннями, талантом і посвяченням міг віддати великі прислуги соціалізмові».

Не будемо дивуватись недокладностями сих інформацій! Ті, які ходять серед нашого громадянства про сих діячів, не скільки не докладніші. Що інтересне – се високе поняття про український соціалізм і його великі перспективи, які вміла витворити в західних соціалістичних кругах та перша генерація українських соціалістів.

Примітки М. С. Грушевського

144. Benoit Malon, Histoire du Socialisme depuis les temps les plus reculés jusqu’aux nos jours, Paris, Derveaux, 1882 – 1883.