[Промова над могилою д-ра Омеляна Огоновського]
Михайло Грушевський
І я з жалібним поклоном приходжу до труни твоєї, з жалем від далеких земляків закордонських. На всему просторі краю нашого, над Дніпром-Славутою, над Чорним морем, під кригою повитими горами Кавказькими знали тебе, шанували заслуги твої, цінували твою працю неустанну, твоє посвячення щире! Нині старий Київ велить мені коло труни твоєї, робітниче славний, висловити той жаль тяжкий, яким проводжає він тебе в далеку дорогу. Черніговці переказують зложити їх глибоке співчуття в сій втраті. Степи українські мають тут також свого заступника. По всій землі руській сумно лунає звістка про смерть твою, болем відбивається в кождому серці, і гірка, пекуча сльоза падає на труну твою з очей матері-Русі. Най же легко лежить над тобою рідна руська земля!
Примітки
Перша публікація: Діло. – 1894. – № 235. – 31 жовтня.
Промова виголошена М.Грушевським на похороні професора Львівського університету Омеляна Огоновського, який відбувся 30 жовтня 1894 р. У звіті про цю подію газета «Діло» повідомляла, що над могилою спочатку промовляв о. Данило Танячкевич. «Першу промову від громади народовців мав виголосити, як ми вчера звістили, проф. Вол. Шухевич, але в послідній хвилі відступив слово прибувшому з Відня послови Ол. Барвінському». Потім слово мали декан філософського факультету проф. А.Пузина (по-польськи), професори М.Грушевський, І.Верхратський, посол-буковинець Єротей Пігуляк, від імені молоді О.Макарушка. Газета детально описала всю подію і подала тексти українських промов.
М.Грушевський, який лише за півтора місяці перед цим (19 вересня за новим стилем) переїхав з Києва до Львова, мав усі підстави промовляти на похороні від імені наддніпрянців, чернігівців та інших представників Великої України. Багато членів Старої громади були особисто знайомі з О.Огоновським, високо шанували цього патріарха української науки. «З Огоновським ми 20 літ приятелювали… Великий, тяжкий сум обгорнув мене», – писав О.Кониський у відповідь на звістку про його смерть. (Листування Михайла Грушевського… – Т. 3. – С. 83).
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 11, с. 313.