Адміністрація в Подільській землі в XIV і XV в.
Михайло Грушевський
З протоколу XI засідання Історичного товариства Нестора Літописця. XI засідання 17 жовтня 1893 р.
б) Дійсний член М.С.Грушевський виклав такі свої міркування «З питання про організацію управління й суду в Подільській землі в XIV й XV століттях»:
Документальні відомості, що містяться у грамотах князів Коріатовичів, свідчать, що в цей час у найголовніших містах Поділля (Кам’янці, Смотричі, Червоногроді) були воєводи з судово-адміністративними компетенціями, а також староста подільський на чолі всієї землі. Цей устрій продовжував існувати й після Коріатовичів – на чолі управління стояв староста кам’янецький, були і воєводи (про них є згадки в Червоногроді й Кам’янці). Ця схема дуже нагадує устрій Галицької Русі в перехідний період – від завоювання Казимира до остаточного запровадження польських установ у 30-ті роки XV століття; базуючись на цій аналогії, можна припустити, що кам’янецький староста, крім військово-адміністративних компетенцій, мав широку юрисдикцію, що поширювалася на всі класи населення, і суд старости замінював гродські й земські суди польського права; у головних містах сиділи підпорядковані старості воєводи; у Кам’янці суд воєводи поєднувався з судом старости, і воєвода був лише його заступником; до складу суду старости й воєводи входив іще суддя.
Польський устрій був запроваджений, очевидно, близько 1436 року, оскільки в період між 1436 і 1438 pp. вперше з’являються сенаторські (воєвода – в польському значенні цього титулу, каштелян) і земські уряди (підкоморій, войський) ; тоді ж, мабуть, відбувся розподіл старостинської юрисдикції між судом земським і гродським. Кількість старост зростає, але ці старости, крім кам’янецького, що мав титул генерального старости подільського, не були справжніми гродськими старостами, а займали проміжне становище між ними й державцями (tenutarii), успадкувавши, найвірогідніше, компетенції місцевих воєвод.
Примітки
З протоколу XI засідання Історичного товариства Нестора Літописця від 17 жовтня 1893 р. Надруковано російською мовою – ЧИОНЛ. – К., 1894. – Кн. VIII. – С. 15-16.
Цей та наступні реферати готувалися М.Грушевським у контексті його роботи над магістерською дисертацією з історії Барського староства. 12 жовтня 1893 р. історик у своєму щоденнику відзначив: «Пишу про адміністрацію, бо реферат буде в неділю» [Грушевський М. Щоденник 1886 – 1894. – С. 218]. Поданням свого реферату М.Грушевський не був задоволений. Він намагався викласти його, не звертаючись до підготовленого тексту. Через це виникали паузи і окремі деталі були пропущені. Про це говорили історику І.Каманін та М.Василенко (Там само. – С. 219).
Цією проблемою у сучасній історіографії докладно займався Микола Крикун [Крикун М. Початки подільського повітового устрою // Проблеми української історичної медієвістики. Методичні рекомендації. Теоретико-практичні розробки (Кам’янець-Подільський. Травень 1989). – К., 1990. – С. 33 – 52; Його ж. Поширення польського адміністративно-територіального устрою на українських землях // Проблеми слов’янознавства. – Львів, 1990. – Вип. 42. – С. 24 – 41; Його ж. Повітовий устрій Подільського воєводства в XV – XVI ст. Перспективи джерелознавства історичної географії України // Український археографічний щорічник. – К., 1992. – Вип. 1. – С. 43 – 53; Його ж. Земські уряди на українських землях… – С. 94 – 99].
У зв’язку з укладенням списків земських урядників Подільського воєводства до цієї проблеми зверталися Казімеж Пшибось [Przybós К. Urzędnicy województwa podolskiego XV – XVIII wieku. Spisy. – Kraków, 1994. – S. 8 – 14] та колектив дослідників у складі Еугеніуша Янаса, Вітольда Клачевського, Януша Куртики і Анни Сохацької [Urzędnicy podolscy… – S. 9 – 24; судячи з публікацій, відповідним аспектом займалася А.Сохацька – див.: Sochacka А. Zarząd ziemiami Rusi Czerwonej w połowie XV wieku // Центральна і Східна Європа в XV – XVIII століттях. – Львів, 1998. – С. 95 – 105]. Окремі уточнення щодо урядників Подільського воєводства в часи поширення польського повітового устрою навів Віталій Михайловський [див.: Михайловський В. Матеріали до itineraria подільських воєвод, каштелянів і старост у XV ст. // Молода нація. Альманах. – К., 2001. – № 3: Україна і Польща: Сторінки спільної історії (XIV-XVIII ст.). – С. 149-168].
Корятовичі – Костянтин, Юрій (помер 1374), Олександр (помер 1380), Федір (помер 1414), Борис (помер 1399) – внуки литовського князя Ґедиміна, князі подільські з 1341 до 1393 p., коли Владислав II Ягайло передав Поділля Спиткові з Мельштина (Войтович Л. Князівські династії Східної Європи… – С. 345 – 349).
… від завоювання Казимира… – у 1349 р. внаслідок третього походу на землі Галицько-Волинської Русі Казимиру III Великому вдалося захопити Галицьку, Холмську, Белзьку й Володимирську землі.
… кам’янецький староста… – старостинське управління на Поділлі було впроваджене за правління Корятовичів. У цей період відомий лише подільський староста з резиденцією у м.Кам’янці. У 1375 р. таким старостою був Гринко (Крикун М. Початки подільського повітового устрою. – С. 35; Urzędnicy podolscy… – S. 114-115).
… воєвода був лише його заступником… – за правління Корятовичів відомі кам’янецькі, смотрицькі та червоногродські воєводи. Вони підпорядковувалися подільському старості; їх можна йменувати гродовими (Крикун М. Початки подільського повітового устрою. – С. 40; Urzędnicy podolscy… – S. 10 – 11).
… між 1436 і 1438 pp. вперше з’являються сенаторські і земські уряди… – найраніше фіксується поява на Поділлі (кінець 1435 р.) посади кам’янецького підкоморія – її посідає Януш Кірдейович [Крикун М. Земські уряди… – С. 96; Urzędnicy podolscy… – S. 92]. У лютому 1436 p. з’являється посада кам’янецького войського. Ним виступає Бартоломій з Блісньова (Urzędnicy podolscy… – S. 150). Перший кам’янецький каштелян – Бедрих з Бедриховець – згадується в документах лише в жовтні 1438 р. [Там само. – С. 63; Михайловський В. Матеріали до itineraria… – С. 162]
… розподіл старостинської юрисдикції між судом земським і гродським… – перша згадка про кам’янецький земський суд припадає на 1437 – 1439 pp. [Крикун М. Повітовий устрій Подільського воєводства… – С. 163; Urzędnicy podolscy… – S. 97] Найбільш рання згадка про кам’янецького гродського суддю датується 1456 р. [Крикун М. Повітовий устрій Подільського воєводства… – С. 163]
П. Кулаковський
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 360.