5. Загородники

Михайло Грушевський

Наостанку мусимо сказати ще про загородників. Як ми бачили вже, в [15]60-х pp. вони були досить численною верствою, коло 11% всієї сільської людності в селах руського й німецького права; в «підгірських селах» волоського права їх не було зовсім, як і в Перемищині, тільки в Одреховій, селі волоського права, але не підгірськім і дуже давнім, вони теж були.

Економічне становище сього сільського пролетаріату було неоднакове: в одних селах вони мали «по трохи ріллі», отже становили категорію малоземельних рільників, в інших мали тільки обійстя і живилися городництвом, ремеслом або зарібництвом. Се впливало й на їх оподаткування, взагалі дуже різнорідне.

Загородників першої категорії – господарів-рільників на менших ґрунтах – ми бачимо в Посаді, Костарівпях, Боську, Вороблику, Тираві Сільній і Одреховій; вони платять чинш і дають дань натураліями неоднаково, – очевидно, в залежності від великості своїх ґрунтів. Так в Посаді два загородники давали «з обшарів» по 2 колоди вівса = 64 гр. (таку дань ми бачимо і в описі 1523 р.), тимчасом як інші два дають датки вартості тільки 6 гр. В Костарівпях всі однаково давали чинш, подимне й яйця, разом 7½ гр., а овес давали відповідно до великості поля 1 до 3 маци, вартості 2 – 6 гр., або чинші – один 12, а друга загородничка 80 гр.!

В Вороблику одні давали чинш, овес і курей, інші вівса не давали, чинш був теж неоднаковий, і загальна сума оплат вагається між 15 і 45 гр., тимчасом як найбільша звичайна оплата = 20 гр. В Одреховій давали тільки чинш, але неоднаковий: 7, 14 і 21 гр. В Тираві Сільній поруч з загородниками, що давали тільки курей, стрічаємо двох, що давали і овес = 6½ гр. Нарешті в Боську загородники з своїх огородів відбували панщину («роблять до двора, що їм скажуть»), а з полів (s przimiarkow albo sthuk rozdzielonich miernie, ktore na łąkach maią) платять по 15 гр. з кождого, а мають їх переважно по два, отже платять по 30 гр., а один 60 гр. (за чотири); один же знову не має такої луки, а платить «з обшару» 4 гр., так що тут оплати знову йдуть від 4 до 60 гр. Як бачимо, сума загородницьких оплат вагається дуже сильно – від 4 до 87½ гр.!

З чистим пролетаріатом маємо, очевидно, до діла в Дубрівці Німецькій, Чертежі і Тираві Сільній (12 загородників з 16-х) – сі загородники дають тільки по двоє курей (= 2 гр.), і більше про ніякі обов’язки їх не згадується.

В Дубрівці Руській загородники давали теж по 2 курей, але, окрім того, були «повинні робити всякі роботи коло городів». Панщину саму лише робили «з городів» в Межибродді: «роблять на замковім фільварку пішу роботу, яку їм скажуть»; про такий же обов’язок загородників згадує опись 1558 р. при с. Просіки. Панщина для загородників, як ми бачили, була також у Боську.

Примітки

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 412 – 413.